Ринофіма носа: причини, симптоми та сучасні методи лікування

Ринофіма — це хронічне захворювання носа, яке характеризується потовщенням і деформацією шкіри через надмірне розростання сальних залоз та сполучної тканини. Найчастіше воно розвивається на тлі запального процесу, пов’язаного з розацеа, і зустрічається переважно у дорослих чоловіків. Ринофіма не лише викликає фізичний дискомфорт, а й суттєво впливає на зовнішній вигляд та психологічний стан пацієнта.

Своєчасна діагностика і правильне лікування патології дозволяють зупинити її прогресування, покращити зовнішній вигляд носа і підвищити якість життя. Тому важливо розуміти основні симптоми, причини розвитку та сучасні методи терапії, щоб звернутися за допомогою на ранній стадії.

Особливості ринофіми

Ринофіма — це форма гіпертрофічної розацеа, при якій відбувається надмірне розростання тканин носа. Ураження характеризується збільшенням обсягу шкіри через розростання сальних залоз, сполучної тканини та зміни судинної мережі. Внаслідок цього ніс набуває характерної потовщеної, горбистої та деформованої форми, що часто порівнюють із формою «шишки» або «яблука».

Найчастіше вражається кінчик носа (губчаста частина) та його бокові ділянки (крилоподібні частини). У деяких випадках процес може поширюватися й на спинку носа, а також на прилеглі ділянки обличчя, що погіршує естетичний вигляд і функціональність носа. Ураження цих зон призводить до порушення нормального контурного рельєфу та формування характерних горбків і вузлів.

Детальніше про те, що таке ринофіма носа, її види, прояви, методи лікування та профілактики можна дізнатися тут https://burnclinic.com.ua/article/rynofima-nosa-symptomy-ta-likuvannya/.

Причини розвитку

Ринофіма розвивається внаслідок комплексного впливу кількох факторів, серед яких провідну роль відіграють хронічне запалення та порушення роботи сальних залоз. Основні причини та фактори ризику:

  1. Хронічна розацеа — найбільш поширена причина, при якій тривале запалення призводить до потовщення шкіри та гіпертрофії тканин носа.
  2. Генетична схильність — наявність родичів з подібними захворюваннями підвищує ризик розвитку ринофіми.
  3. Порушення роботи сальних залоз — надмірна продукція шкірного сала сприяє розростанню тканин і зміні структури шкіри.
  4. Вплив зовнішніх факторів — часте перебування на сонці, вплив вітру, холодного або гарячого повітря можуть посилювати симптоми й прискорювати прогресування хвороби.
  5. Вживання алкоголю та гострої їжі — ці фактори можуть викликати розширення судин і погіршувати перебіг ринофіми.
  6. Порушення імунної системи — ослаблення захисних функцій організму сприяє хронічному запаленню.
  7. Гормональні зміни — можуть впливати на активність сальних залоз і стан шкіри.

Клінічні прояви

Ринофіма розвивається поступово і має характерні симптоми, які з часом стають більш вираженими:

  • зміна форми носа — він потовщується, набуває горбистої, нерівної поверхні, часто збільшується в об’ємі;
  • потовщення шкіри — вона стає грубою, шорсткою, з розширеними порами;
  • поява вузлів і горбків — на поверхні носа утворюються вузли, які можуть зливатися в більші ділянки;
  • почервоніння та судинні зірочки — шкіра на носі має виражену гіперемію, видно розширені капіляри;
  • себорея — характерне посилене виділення шкірного сала, що робить ніс блискучим і жирним на дотик;
  • іноді свербіж або печіння — особливо при прогресуванні захворювання.

На пізніх стадіях ринофіма може спричиняти не лише косметичний дефект, а й ускладнення, що впливають на функції носа, наприклад, утруднення дихання. Своєчасне звернення до лікаря допомагає уникнути важких змін.

Діагностика ринофіми

Діагностика базується переважно на клінічному огляді та зборі анамнезу. Лікар-дерматолог або отоларинголог оцінює зовнішній вигляд носа, характерні зміни шкіри, ступінь потовщення та наявність вузлів.

Для уточнення діагнозу можуть застосовуватися додаткові методи:

  • дерматоскопія — дослідження шкіри за допомогою спеціального приладу для виявлення судинних змін та оцінки структури уражених тканин;
  • біопсія шкіри — при сумнівах у діагнозі береться зразок тканини для гістологічного дослідження;
  • лабораторні аналізи — можуть включати загальний аналіз крові для оцінки запального процесу.

Важливо також виключити інші захворювання носа, які можуть мати схожі симптоми, зокрема, сифіліс, саркоїдоз, гіперплазію тканин при інших дерматозах. Точна діагностика дозволяє підібрати оптимальне лікування й запобігти прогресуванню патології.

Сучасні методи лікування ринофіми носа

Лікування залежить від стадії захворювання та ступеня ураження тканин носа. Сучасний підхід передбачає поєднання медикаментозних, апаратних і хірургічних методів, спрямованих на зменшення запалення, корекцію зовнішнього вигляду та відновлення нормальної структури шкіри.

В сучасній медичній практиці застосовуються такі підходи:

  1. Медикаментозна терапія. На початкових стадіях застосовують місцеві засоби — креми або гелі з ретиноїдами, які допомагають нормалізувати процеси ороговіння та зменшити потовщення шкіри. Антибактеріальні препарати (наприклад, метронідазол або кліндаміцин) призначають для усунення запального процесу та контролю над бактеріальною флорою. Судинозвужувальні засоби допомагають зменшити почервоніння й судинні зірочки. Медикаментозної терапії при ринофімі не завжди достатньо, проте вона сприяє поліпшенню стану шкіри й підготовці до апаратних або хірургічних процедур.
  2. Апаратні методи лікування. Для корекції зовнішніх змін широко використовуються:
  • лазерна терапія – дозволяє ефективно видалити потовщені ділянки шкіри, зменшити судинні зірочки та стимулювати регенерацію тканин;
  • дермабразія — механічне шліфування поверхні шкіри, що допомагає вирівняти її рельєф і покращити зовнішній вигляд;
  • радіохвильова хірургія — сучасний метод, який використовує високочастотні радіохвилі для точного видалення надлишкової тканини без значної травматизації та з мінімальним ризиком ускладнень.
  1. Хірургічне лікування. У разі значного потовщення та деформації носа, коли консервативні й апаратні методи не дають бажаного ефекту, проводиться хірургічне видалення надлишкових тканин. Операція дозволяє відновити природні контури носа та покращити його функції. Хірургічне втручання може бути як класичним, так і з використанням лазера або радіохвильового обладнання.

Після лікування дуже важливо дотримуватися рекомендацій лікаря: підтримувати гігієну, уникати травмування шкіри, захищати від ультрафіолету та вчасно проходити контрольні огляди. Це допомагає запобігти розвитку ускладнень і рецидивів.

Завдяки поєднанню вказаних методів вдається ефективно контролювати захворювання, покращити зовнішній вигляд носа та значно підвищити якість життя пацієнтів.